В околицях Єрусалиму височить пагорб, порослий дрібною сухою травою і низькими деревцями. Під полуденним сонцем у напрямку до підвищення рухається довга процесія з воїнів і городян. Троє чоловіків, засуджених на смерть, підіймаються на Лобне місце в оточенні гогочущего натовпу. На Голгофі вже все готово до страти: цвяхи, молоток, кислий винний оцет і таблички з іменними написами. Один із засуджених, втративши сили, падає під вагою свого хреста. Тоді стражники кличуть Симона з Киринеї та дають йому ношу Ісуса.
Через пів години, воїни прибили до хрестів двох злочинців і одного Богочоловіка. Шум людської юрби досяг свого апогею. Спаситель на хресті знемагає від нестачі повітря та води. Короткий зойк обриває Його муки: «Сталося … Отче!». Починається землетрус, меркне сонце і Єрусалим огортає імла. Нерозумні люди поступово усвідомлюють, що вони вбили свого Месію.
17 квітня уставні богослужіння Великої п’ятниці у Свято-Вознесенському кафедральному соборі м. Конотоп очолив Високопреосвященніший Роман, архієпископ Конотопський і Глухівський.
На завершення владика і духовенство прочитали особливий канон на Розп’яття Спасителя і на Плач Пресвятої Богородиці, а також здійснили поклоніння перед Плащаницею Господа Ісуса Христа.
