У перших числах січня, в православних храмах починають звучати піснеспіви передсвята Різдва Христового. «Вифлеем, готовься, да устраиваются ясли; пещера, принимай: Истина пришла. Тень пробежала, и Бог человеком от Девы явился, приняв образ подобный нам и обожив то, что принял» – співаєтся у святковій стихирі. Віруючі люди збираються за молитвою, щоб разом пережити урочисте очікування головної події людської історії – Пришестя у світ Спасителя.
Щороку ми зустрічаємо Різдво Христове. І все ж кожен раз ми вловлюємо щось нове, хоч і здається, що ця подія повторюється з разу в раз. Увечері, напередодні святвечора, у кафедральному соборі зібралися парафіяни. Всякий раз навечір’я свята занурює нас в тишу і напівтемряву печери, в якій розмістилося Святе сімейство.
Торжество зустрічі Богонемовля вже не затихає. Воно тільки наростає від одного богослужіння до іншого.
Після великої вечірні та Божественної літургії з вівтаря виносять свічку, яка символізує собою Вифлеємську зірку. Під спів тропаря свята її встановили в центрі храму як образ дороговказного вогню, возсіявшого волхвам і знак швидкої зустрічі з таємницею Боговтілення.
6-го січня Високопреосвященніший Роман, архієпископ Конотопський і Глухівський у співлужінні кліру Свято-Вознесенського кафедрального собору міста Конотоп очолив велику вечірню та Літургію.
